моїм тілом снують річки інформації...
З різних джерел, різними потоками потрапляють вони до організму, а потім...такими собі контейнерами, в яких постійно завантажуються все нові і нові- ідеї, переживання, поштовхи до дії, - рухаються в одну точку - до мозку, куди й ведуть всі інформаційні дороги і доріженьки тіла і звідки потім розтікаються по всенькому організму: справи сердечні - до серця, справи нагальні - до нервових клітин, справи не дуже нагальні - до п'ятої точки - найголовнішої, коли треба подумати, порозмірковувати чи просто порозкинути мізками по тому чи іншому питанню...
Дещо про мізки: днями бачив чиїсь на асфальті...Не дуже втішне видовище, до того ж будь-яке почуття гумору зникає, коли думаеш, що цю людину хтось чекав і...недочекався...
З завидною періодичністю змінюється настрій: з повної його відсутності, до відчуття якогось вигаданого "счастья", під настрій коригує свою поведінку годинник - зупиняється і йде; під перебої годинника і зміни настрою підлаштувався модем - тепер він дає інтернет тільки після попередніх ласок і кількох влучних слів в його адресу.
Вперта флегматичність не дозволяє розсіюватись і пропадати наодинці нервовим клітинам, але деяка шаленість і божевілля таки присутні - це ж треба - одночасно гладиш модем, постукуєш пальцем по годиннику і подумуєш про "шось для щастя", - все, шо необхідне для гарного вечора?
Дещо про вечір: телевізор не дивлюсь принципово - викинув з кімнати взагалі, Олімпіаду в лондоні бойкотую, як дійство, де панує антиспортивний настрій; мій президент - вкраду спіч - "стара потикана ондатра", -сьогодні підписав закон про двумовність, полегшивши життя свому другові миколі - тепер нарешті заговорять "па сваєму радному"; впасти і нарешті виспатись заважає наявність певної категорії людей в контакті, а ще рій думок, які продовжують курсувати між мозком і п'ятою точкою...
Життя має незбагненний плин - хтілось вже навіть з'їхати хоча б на синосоїду - погано-мертва точка -покращення-добре-мертва точка-погіршення-погано-м......-зато стабільно і мона знати чого очікувати...але чи було б це цікаво?
Дещо про життя: ? його неможливо описати чи бодай написати "про нього", треба тільки відчути ) - з усіма болями і переживаннями, думками і сподіваннями, помилками і здобутим досвідом, прагненнями і, зрештою, отримуваннями!
Далі - обов'язково буде більше.
Читаймо те, шо можна і цікаво почитати: http://hkhm.blogspot.com/
Краще , щоб це люди були не в контакті...а в житті...і чекав ти їх саме в житті...
ВідповістиВидалитиЛягай спати, мужик...
Звичайно краще, однак життя так склалось, що живуть вони за якихось 300-400 кілометрів.
ВидалитиДавай сторі про мізки на асфальті. Що там за грайндкор був?
ВідповістиВидалитиТи знаеш, стрьомно, але трохи пізніше викладу )
Видалити