День починається як звичайнісінький собі день, - з банального пробудження. Однак цього дня, як ніколи, прокидаюсь на півтори години раніше - сам, без тілілінькання будильника. "Якого хвіга?"- скажете Ви... "Якого хвіга?" думаю я й перевертаюсь на інший бік, закриваючи очі з думками, що то таки прекрасно - спати ще цілі півтори години... "Спати!" - кажу організмові і, силкуючись, стулюю зіниці...
