Сідаю писати дану публікацію і вкотре ловлю себе на думці, що від тих щасливо прожитих днів пройшов вже геть, без пари день, місяць, що сліди вже не такі й гарячі - остивші, однак й досі пережиті відчуття не дають спокійно снувати - то раптово згадуються почуті чи сказані жарти, то перед сном спливають якісь події, то взагалі ходжу офісом і наспівую собі шось з "заходу"...це шо, я ще досі фестивалю?..
Закінчивши сей маленький роздум, можна приступати до заключної частини, що повідає, здебільшого, про прощання...моє з "Заходом" і "Захода" зі мною, такоже про чудовий вечірній Львів, про дьоготь і вселенське зло, що чатує в темних куточках і так схоже на ПЕСика ДЕЦя...але про все по порядку...
четвер, 13 вересня 2012 р.
середу, 5 вересня 2012 р.
враження від "дикого" ЗАХОДУ - стор. 3
Частина ТРЕТЯ - "Понєслась"- ЛЬВІВ - Родатичі - Сонячна Галявина
або
"СЛЕМ"
Не просто пропустивши, провтикавши десь на лавках і побіля них виступи іменитих і відомих в певних колах "Пан Пупец", "Green Silence" та "Гуцул Каліпсо", я з усіма почестями передав Зеніт свому миролюбивому товаришеві з рюкзачком, наївно думаючи, що ще лишилось пару кадриків, а сам, стрімголов, помчав під сцену, де саме мав починатись слем, адже виступ наступного гурту апріорі не міг обійтись без нього. Спочатку було бажання "зажигать" з лівого боку, однак, оцінивши розміри і габарити учасників і, пересвідчившись в тому, шо тут "адні дєвачкі і воще поштовхатись нема з ким", було вирішено змінювати дислокацію. Потягли мене мої ходулі до розігрітих пивасом, водярою, ганжубасом і виступами попередніх гуртів, чуваків, шо гасали, незважаючи навіть на відсутність музики.
Підписатися на:
Дописи (Atom)